Минає 35 років від найбільшої в історії
людства техногенної катастрофи.
Події
26 квітня 1986 року стали однією з наймасштабніших трагедій для
людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову
зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.
26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув
реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану
обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в
радіусі багатьох кілометрів.
До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240
тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали
спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози
радіації.
Але саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїми життями, вдалося
запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати.
Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря,
була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і
першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники.
Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і
забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу
погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість
радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.
