14 травня Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Пам'ятну дату в цьому році запровадила Верховна Рада України.

До пам'ятної дати упродовж 11-13 травня Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті провів онлайн-марафон, під час якого розповіли 26 відеоісторій порятунку з усіх регіонів України. Портрети рятівників і відео  розміщені на сайтах Національного музею історії України у Другій світовій війні та Українського інституту національної пам'яті. На сьогодні кількість внесених в базу портретів складає — 174

Звання «Праведник народів світу» удостоєно понад 27 тис. людей із різних країн, які рятували життя євреям. Серед них  2659 – українці або уродженці України.

 Звання "Праведника народів світу" – нагорода Ізраїля, що надається неєвреям, які в роки Другої світової війни в окупованій нацистами Європі рятував євреїв від знищення.

 Водночас ця цифра не відображає реальну кількість рятівників – тисячі з них досі залишаються невизнаними й невідомими. Нині серед живих залишилося лише 20 таких українців. 

          Голокост -  нацистська політика масового  знищення єврейського населення. 27 січня -  Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту,  трагічна сторінка історії людства. Нацисти цілеспрямовано намагалися стерти з лиця землі деякі нації – євреїв, ромів, як «неповноцінні раси».

27 січня 1945 року воїни 1-го Українського фронту визволили в’язнів нацистського табору смерті Освенцім (Аушвіц-Біркенау), де, за різними оцінками дослідників, загинули від 1,1 до 1,6 млн людей, більшу частину яких становили євреї.

Через 60 років, у листопаді 2005-го, рішенням Генеральної Асамблеї ООН (Резолюція 60/7) саме цю дату було визнано Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.

В Україні багато місць масового знищення євреїв, а в кожному містечку чи у великому місті є місця, де покоїться прах десятків, десятків тисяч і десятків сотень євреїв поряд з українцями або людьми інших національностей. Бабин Яр – символ Голокосту, це некрополь для понад 100 000 цивільних громадян та військовополонених. Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі Бабин Яр у Києві понад 33 тисячі київських євреїв. 

Кількість розстріляних по Менському районі взято з «Книги скорботи України». Було встановлено 1046 імен. З них 319 євреїв, більшість яких були розстріляні восени 1941 року.  21 листопада 1941 року  в Макошине нацисти вбили 48 євреїв – дітей, жінок, стариків. У Мені було розстріляно 33 євреїв, що похованні в братській могилі по вулиці 8 березня.

За часи нацизму було знищено близько 6 млн євреїв. Понад 1,4 млн загиблих припадає на Україну. Однак поряд із найбільшим злом траплялися й вияви найвищого добра та моралі. 

 

Ананенко Ганна та Феодосія

Під час нацистської окупації Феодосія Ананенко разом із матір’ю Ганною та молодшим братом Анатолієм проживали в с. Рибинськ, на Чернігівщині (Корюківський район). Батько Іван Ананенко в червні 1941 р. був призваний на фронт. Вважається зниклим безвісти у грудні 1943 р. (за іншими даними – у вересні 1941 р.). Анатолій (1925 р. н.) розстріляний нацистами у 1943 р. в рідному селі під час каральних акцій у відповідь на диверсії радянських партизанів.

В один із морозних грудневих вечорів 1941 р. до будинку Ананенків постукала жінка з донькою, попросила для неї харчів. Ганна Миронівна помітила, що вона ледь тримається на ногах, тож забрала їх до хати, обігріла й нагодувала. Гостя призналася, що вона єврейка Софія Якубович.

Разом із донькою Вірою змушена була залишити своє житло в Корюківці після того, як нацисти розстріляли її синів-підлітків Бориса та Леоніда. Блукаючи кілька днів лісами, жінка випадково вийшла до села й наважилася постукати до першої-ліпшої хати.

Феодосія та її мама дозволили їм залишитися. Переховували на горищі, у хліві. Аби в сусідів не виникло підозри, що Ананенки допомагають євреям, на певний час вони попросили своїх родичів Михайла та Мотрону Юрченків, щоб ті прихистили втікачів у себе.

Узимку 1942 р. Софія та Віра перебралися до партизанського загону, що діяв у лісі неподалік с. Журавлева Буда. До вигнання нацистів із краю Софія була в загоні куховаркою. По війні разом із донькою повернулася до Корюківки. Протягом життя родина Якубовичів підтримувала зв’язок зі своїми рятівниками.

24 січня 2000 р. Яд Вашем удостоїв Ганну Ананенко та її доньку Феодосію Ананенко (Товстоног) звання «Праведник народів світу». 



Зі святом Великодня!

У день найсвітлішого православного свята бажаю  вам миру, спокою і благополуччя. Нехай Господь береже вас і ваших рідних від дрібних і великих проблем. Бажаю, щоб цей день став початком нового і світлого життя.