День пам'яті жертв голодоморів, які  пронеслися над Україною у минулому, ХХ столітті, щороку відзначається у четверту суботу листопада. В цей день відбувається загальнонаціональна та міжнародна Акція «Запали свічку пам’яті». Традиційно в цей День о 16.00 жертв геноциду вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену  свічку на підвіконня.

Особливо жахливим  і страшним був голодомор 1932-1933 років. Голод в Україні стався через насильницьку конфіскацію зерна, вивіз продовольства, блокаду міст і сіл.

У результаті Голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинули від 3,5 до 7 млн осіб. Першими помирали старі люди та діти. Тільки дітей заморених голодом було більше 3 мільйонів.

Це була війна тоталітарної системи проти українського народу. Хоча у 1932 р. в Україні й була посуха, її вплив не був настільки великим, щоб привести до голоду. Жахлива трагедія - голодомор - для українського селянства почалася з індустріалізації та славнозвісної «суцільної колективізації». Силою загнані в колгосп селяни не бажали працювати задарма на державу. Колективізація була винищенням українського села. Колективні господарства  були зручною формою тотального вилучення продовольства у селян державою.

Найбільше постраждали найродючіші області – Чернігівська, Полтавська, Київська, Черкаська, Вінницька, Харківська. Хліб був, але врожаю 1932 року селяни не бачили. Осінні та зимові хлібозаготівлі за вказівкою більшовицької Москви не залишили селянам нічого, навіть на посів – усе зерно було відібрано.

Масове голодування селян почалося  в грудні 1931 року і тривало впродовж 22 місяців. До лютого1933 року з України було вивезено майже все зерно.

Люди масово тікали з сіл у промислові райони. А деякі в надії шукали на полях серед залишків врожаю  знайти хоч декілька колосків. Саме тоді і вийшов Закон про розстріл за 5 колосків підібраних на полі. Розпочався масовий голод.

Почалася блокада мешканців окремих територій та всієї України. Восени 1932 р. – в Україні запроваджується система голодних гетто – «чорних дощок». Занесення на  «чорні дошки» колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення, будь-яких товарів та інші жорстокі репресії, що було рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на «чорну дошку» було занесено до третини сіл України.  Заборонявся виїзд за межі України.

А в той час зерно тонами вивозилось  за кордон. Радянська влада звітувала про гарний врожай зернових. Масштаби катастрофи були величезні, про голод знали керівники Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, США, Канади. Та уряд СРСР заявив, що ніякого голоду в Україні нема, що це злісна ворожа вигадка.

 Масове винищення українських селян голодом було свідомим актом тоталітарної системи.

 Події голодомору 32-33 рр. офіційно визнано геноцидом українського народу.

Давайте збережемо пам'ять про всіх невинно закатованих, пам'ять про тих, хто не дожив,  пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забувати.

 

 

ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР  –  рейд військ Армії УНР в жовтні – листопаді 1921року Правобережною Україною з метою надання допомоги партизанському рухові, підняття збройного повстання проти більшовицької влади та відновлення української державності. 

Загальне командування армією здійснював Юрій Тютюнник.

Знайшовши прихисток у Польщі, уцілілі підрозділи Армії Української Народної Республіки здійснили Другий зимовий похід в окуповану російсько-більшовицькими військами Україну.

Під с. Базар більшовики розстріляли 359 взятих у полон вояків Армії УНР.

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом утримати незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917—1921 рр.

 

21 листопада – це доленосний день в історії нашої молодої Української держави, адже саме на цей день припав початок двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, коли українці стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вектору розвитку.

УКРАЇНА ВШАНУЄ 80-ТІ РОКОВИНИ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

 

    29-30 вересня 2021 року в Україні та світі відзначають 80-ті роковини страшної трагедії, яка відбулася у Бабиному Яру. 

    Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, нацисти  розстріляли там майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. 

    Після Другої світової війни назва київського яру стала символом людської трагедії. Так історично склалося, що Бабин Яр і в Україні й у світі втілює значно більше, ніж географічна назва та одна з трагічних адрес масових розстрілів часів Другої світової війни.

 

З Днем знань!

    Щиро вітаю з Днем знань — справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і зворушливий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до знань та нових звершень. Тож щасливого і результативного навчального року вам, міцного здоров'я, дружньої атмосфери, терпіння, цікавих подій, великих знань і постійного прагнення бути кращим, ніж учора. Дивовижних відкриттів і приємних вражень у новому навчальному році!

З Днем незалежності Україно!

 

30 років українці – самостійні та вільні на рідній землі, примножують її багатства та не зраджують пам’яті тих, хто віддав життя за нашу свободу.

Це свято єдності, гордості та великої відповідальності за майбутнє, вибороте найкращими синами українського народу.

Здобувши незалежність, ми заявили про себе як про велику націю, варту зайняти гідне місце у світовій спільноті. Ми горді тим, що ми українці, що ми славного роду. Ми любимо свою мову, свою культуру, традиції, які будемо передавати своїм нащадкам.

23 серпня - День державного прапора

23 серпня в Україні відзначають День державного прапору.

Жовто-синій стяг – це наша незалежність, наш дух, честь і наша слава. З ним ми добилися незалежності й відновили власну державу. Це свято встановлено на честь багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України. 

 

370 років битви під Берестечком

Би́тва під Бересте́чком (18 (28) червня— 30 червня (10 липня) 1651 року) — один з найбільших боїв Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським військом Ісляма ІІІ Герая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого. 

Зі святом , дорогі випускники!

 

    Щиро вітаю випускників Покровського ЗЗСО І-ІІІ  ступенів зі святом Останнього дзвоника – святом прощання зі школою!

Для багатьох школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. 

    А для вас, випускники, цей дзвоник справді є останній. Залишаються позаду ваші шкільні роки – найбільш безтурботна та щаслива пора життя, сповнена мрій та сміливих планів.

    Ви вирушаєте у самостійне доросле життя. Бажаю щоб цей шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками. Вірю, що Ви реалізуєте власні здібності, таланти, побудуєте власну успішну долю, будете гідними творцями свого життя і справжніми патріотами своєї країни!  

Щастя всім, добра, міцного здоров’я та успіхів! 

 

14 травня Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Пам'ятну дату в цьому році запровадила Верховна Рада України.

До пам'ятної дати упродовж 11-13 травня Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті провів онлайн-марафон, під час якого розповіли 26 відеоісторій порятунку з усіх регіонів України. Портрети рятівників і відео  розміщені на сайтах Національного музею історії України у Другій світовій війні та Українського інституту національної пам'яті. На сьогодні кількість внесених в базу портретів складає — 174

Звання «Праведник народів світу» удостоєно понад 27 тис. людей із різних країн, які рятували життя євреям. Серед них  2659 – українці або уродженці України.

 Звання "Праведника народів світу" – нагорода Ізраїля, що надається неєвреям, які в роки Другої світової війни в окупованій нацистами Європі рятував євреїв від знищення.

 Водночас ця цифра не відображає реальну кількість рятівників – тисячі з них досі залишаються невизнаними й невідомими. Нині серед живих залишилося лише 20 таких українців. 

          Голокост -  нацистська політика масового  знищення єврейського населення. 27 січня -  Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту,  трагічна сторінка історії людства. Нацисти цілеспрямовано намагалися стерти з лиця землі деякі нації – євреїв, ромів, як «неповноцінні раси».

27 січня 1945 року воїни 1-го Українського фронту визволили в’язнів нацистського табору смерті Освенцім (Аушвіц-Біркенау), де, за різними оцінками дослідників, загинули від 1,1 до 1,6 млн людей, більшу частину яких становили євреї.

Через 60 років, у листопаді 2005-го, рішенням Генеральної Асамблеї ООН (Резолюція 60/7) саме цю дату було визнано Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.

В Україні багато місць масового знищення євреїв, а в кожному містечку чи у великому місті є місця, де покоїться прах десятків, десятків тисяч і десятків сотень євреїв поряд з українцями або людьми інших національностей. Бабин Яр – символ Голокосту, це некрополь для понад 100 000 цивільних громадян та військовополонених. Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі Бабин Яр у Києві понад 33 тисячі київських євреїв. 

Кількість розстріляних по Менському районі взято з «Книги скорботи України». Було встановлено 1046 імен. З них 319 євреїв, більшість яких були розстріляні восени 1941 року.  21 листопада 1941 року  в Макошине нацисти вбили 48 євреїв – дітей, жінок, стариків. У Мені було розстріляно 33 євреїв, що похованні в братській могилі по вулиці 8 березня.

За часи нацизму було знищено близько 6 млн євреїв. Понад 1,4 млн загиблих припадає на Україну. Однак поряд із найбільшим злом траплялися й вияви найвищого добра та моралі. 

 

Ананенко Ганна та Феодосія

Під час нацистської окупації Феодосія Ананенко разом із матір’ю Ганною та молодшим братом Анатолієм проживали в с. Рибинськ, на Чернігівщині (Корюківський район). Батько Іван Ананенко в червні 1941 р. був призваний на фронт. Вважається зниклим безвісти у грудні 1943 р. (за іншими даними – у вересні 1941 р.). Анатолій (1925 р. н.) розстріляний нацистами у 1943 р. в рідному селі під час каральних акцій у відповідь на диверсії радянських партизанів.

В один із морозних грудневих вечорів 1941 р. до будинку Ананенків постукала жінка з донькою, попросила для неї харчів. Ганна Миронівна помітила, що вона ледь тримається на ногах, тож забрала їх до хати, обігріла й нагодувала. Гостя призналася, що вона єврейка Софія Якубович.

Разом із донькою Вірою змушена була залишити своє житло в Корюківці після того, як нацисти розстріляли її синів-підлітків Бориса та Леоніда. Блукаючи кілька днів лісами, жінка випадково вийшла до села й наважилася постукати до першої-ліпшої хати.

Феодосія та її мама дозволили їм залишитися. Переховували на горищі, у хліві. Аби в сусідів не виникло підозри, що Ананенки допомагають євреям, на певний час вони попросили своїх родичів Михайла та Мотрону Юрченків, щоб ті прихистили втікачів у себе.

Узимку 1942 р. Софія та Віра перебралися до партизанського загону, що діяв у лісі неподалік с. Журавлева Буда. До вигнання нацистів із краю Софія була в загоні куховаркою. По війні разом із донькою повернулася до Корюківки. Протягом життя родина Якубовичів підтримувала зв’язок зі своїми рятівниками.

24 січня 2000 р. Яд Вашем удостоїв Ганну Ананенко та її доньку Феодосію Ананенко (Товстоног) звання «Праведник народів світу». 

День пам'яті та примирення

 

9 травня, в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Зі святом Великодня!

У день найсвітлішого православного свята бажаю  вам миру, спокою і благополуччя. Нехай Господь береже вас і ваших рідних від дрібних і великих проблем. Бажаю, щоб цей день став початком нового і світлого життя.

Трагедія, яка назавжди закарбувалась в памяті

 

Минає 35 років  від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

 

Події 26 квітня 1986 року  стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

   26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

   До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації.

   Але саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїми життями, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати. Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники.

   Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

 ПАМ'ЯТАЄМО

110 років від створення Пласту, першої скаутської організації

Пласт був створений у 1911 р., невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 р., у Львові пластуни склали першу Пластову присягу, Серед засновників організації були Іван Чмола, Олександр Тисовський та Петро Франко. 

Всеукраїнський конкурс шкільних малюнків «Мої права»

Увага конкурс!  XV (ювілейний) Всеукраїнський конкурс шкільних малюнків «Мої права», з нагоди Міжнародного дня захисту дітей та 30-річниці Незалежності України. 

Умови конкурсу

2021 рік – ювілейний для Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

20 січня 1661 року у Львові засновано університет, який двічі був королівським, двічі цісарським, двічі радянським, нині – Львівський національний університет імені Івана Франка. Університет – один з найдавніших закладів вищої освіти  у Європі – засновано привілеєм польського короля Яна Казимира.

28 березня - всесвітній День історика

 

Вітаю всіх причетних до зохоплюючої науки - історії! 

З всесвітнім Днем історика!

310 років від заснування Олешківської Січі

 

 Заснована у 1711 році після зруйнування царським військом у 1709 році старої Чортомлицької Січі.

 Олешківська Січ розташувалася в урочищі Олешки, навпроти сучасного міста Херсона. Спершу територія Олешківської Січі була незначною, з 1712 року, після поразки Росії у війні з Туреччиною, запорозькі володіння поширилися на північ до річок Орель та Самара. З цієї Січі козаки на певний час переселялися на місце колишньої Кам'янської Січі, але повернулися назад.

 Чим довше перебували запорожці під владою кримського хана, тим більше накопичувалось у них взаємного невдоволення і приводів для сварок з татарами. З безлічі невдоволень головними були такі. Запорожцям якнайсуворіше заборонили тримати в Січі гармати. З огляду на цю постанову всі гармати, які в них лишилися, татари відібрали, й коли якось запорізькі рибалки після повені побачили на лівому березі Дніпра (в урочищі Карай-Тебен) одну невелику гармату і сповістили про це кошового отамана, а той знайшов у тому самому місці ще 50 штук, то суворо наказав тримати їх таємно в одному зимівнику, остерігаючись, щоб татари не відібрали їх у козаків.

 

Пересопницькому Євангелію - 460 років

Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної.

Як свідчить приписка в рукопису, переклали Євангеліє 1556-1561 син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці й м. Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня А. Заславська.

Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою 9 кг. 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів. 

 

Острозькій Біблії 440 років

 

Острозька Біблія - перший повний переклад Біблії (як Новий Завіт так і Старий Завіт) церковнословв'янською мовою. Переклад здійснено гуртком учених при Острозькій школі  та видано в Острозі 1580-1581 року року заходами князя Костянтин-Василя Острозького. Надрукована друкарем Іваном Федоровичем, на папері з філігранями Буської папірні   і містить 628 аркушів, з численними заставками, кінцівками та ініціалами.

Софіївському собору 1010 років

1010 років від дати заснування Софіївського собору в місті Києві (1011). 

Свята Софія, зведена в центрі древнього Києва на початку XI століття, вже понад тисячу років тому — від часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого до сьогоднішніх днів — духовний, політичний і культурний центр України.

Шевченківські дні

 

Із святом весни, 8 Березня!

       Чарівних  жінок вітаю зі святом весни, ніжності та краси!

         Нехай життя приносить лише позитивні емоції, приємні несподіванки! Щастя, миру і добра!

 

Корюківська трагедія – злочин проти людства часів Другої світової

 Корюківська трагедія — масове вбивство 6700 мешканців села Корюківка (нині місто в Чернігівській області України), здійснене 1-2 березня 1943 року загонами СС та угорської військової жандармерії в ході Другої світової війни.

        Нині їхню пам’ять традиційно вшановують 1 березня. Масштаби Корюківської трагедії виявилися найбільшими не тільки серед населених пунктів України, але і в інших країнах. За кількістю жертв вона в десятки разів перебільшує злочини нацистів в білоруській Хатині, чеському Лідіце і французькому Орадурі. Знищення Корюківки стало наймасштабнішою в Європі каральною операцією гітлерівців у часи Другої Світової. Масовому вбивству могли запобігти загони радянських партизанів. Фронт Другої Світової двічі проходив Україною.

         У 2013 році з нагоди 70-ї річниці з дати трагедії указом президента було передбачено заходи для вшанування пам’яті жертв цього військового злочину. День пам’яті в Україні традиційно відзначається 1 березня. 

Увага! Олімпіада!

 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет запрошує учнів 10-11 класів взяти участь в ІІІ Всеукраїнській олімпіаді "Єдина Україна: історія соборницького поступу". Олімпіада відбуватиметься дистанційно в два етапи: 

Перший етап з 01 по 31 березня (наукове есе)

Другий фінальний етап:  10 квітня

Природа найкращий скульптор і творець

 

Природа творить дива. Айсберг в океані.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

        Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

19 лютого – День Державного Герба України

 

Державний Герб України — це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією. Ми пишаємося своїми національними символами, традиціями, культурою та людьми.

Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави.

Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів.  Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 р. Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки. На сьогодні до Верховної Ради України подано кілька варіантів законопроєктів.

Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

Посейдон, або дика краса природи.

 Посейдон, або дика краса природи.

Фотографія Матьє Рівріна, зроблена під час шторму "Жюстін" 30 січня 2021 року, обійшла весь світ.

15 лютого - 32-га річниця виведення військ з Афганістану

 

15 лютого - 32-га річниця виведення військ з Афганістану. Тінь афганської війни торкнулась багатьох українських родин, стала однією з найкривавіших збройних конфліктів , це було тяжке випробування і трагедія для сотень тисяч людей-тих, хто безпосередньо знаходився на Афганській землі, і тих, хто безмежно довгими й тривожними днями і ночами чекав вдома повернення своїх рідних.

15 лютого 2021 – Стрітення Господнє. Це велике церковне свято символізує зустріч Божого Сина з людством.

       Стрітення (15 лютого) — найважливіше свято в церковному календарі лютого. На 40-й день від народження Христа Марія разом з Іосифом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. За законом давніх юдеїв, багата жінка мала принести ягня та молодого голуба, вбога — пару голубів чи горлиць. Пречиста принесла пару горлиць. У храмі вона зустріла праведного Симеона, якому провидінням була передбачена зустріч із Месією. Взявши дитя на руки, праведник благословив його, а Богородиці сповістив про її майбутню жертву. 

На Стрітення люди уважно стежили за погодою:

- Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима.

- День Стрітення теплий і сонячний, то й весна тепла.

- Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

- Цього дня відлига — на ранню й теплу весну, сніг — на дощову, тривалу, а коли завірюха — весна буде пізня й холодна.

- Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів.

- Вітер на Стрітення — до врожаю плодових дерев.

- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

- На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.

- Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.

Історія виникнення свята

    Достовірних даних про те, де саме зародилася традиція святкування — немає, одні вважають батьківщиною знаменного дня — Англію, інші — Францію. За переказами, День Святого Валентина вшановує великомученика Валентина — священика, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ, що забороняв молодим чоловікам мати сім'ю, таємно вінчав закоханих. Правитель вважав, що самотній чоловік, не обтяжений сімейним побутом, має шанси стати кращим воїном, оскільки його думки зайняті тільки майбутніми битвами. Незабаром дії священика були розсекречені, сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і зг
одом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй коханій лист — признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називати «валентинками». Дата смерті великомученика і припадає на 14 лютого.

 

    Минуло багато часу, в XIV столітті священика Валентина канонізували — за благі діяння віднесли до числа святих. Відтоді День Святого Валентина активно святкується в Європі і в нашій країні.

 

 

19 День державного герба України

20 лютого День небесної сотні

21 лютого  Міжнародний день рідної мови